Біля ріки у затінку дерев…

Біля ріки

у затінку дерев

Моє ти серце

краяв мов окраєць

Забув де грішне,

не впізнав святе

Не знав, що серце

першим відчуває

Текла ріка –

зелені береги

Дзеркальність скла

Дзюрчання, шурхіт каменів

Я споглядала

небо голубе

Й спізнала шлях

До тебе, Боже праведний!

 

22.07.10

17.00

Добавить комментарий