Людина в пошуках смислу

Чи людина вибирає свій прихід – народження на землі і відхід – смерть?

Одні, з надією, кажуть «так», що наділяє круговерть життя потойбічним невідомим змістом.

Інші стверджують «ні», і тоді всі наші життєві потуги та суєта виявляються марними, і людина стає пішаком в руках невідомого (чи то Бога, чи то Диявола).

Однаково, в обох випадках ми, очевидно, залишаємо місце тому, що за «кадром», що значно величніше і більше за нас самих.

В дитинстві – все радісно та легко. Майже все на своїх місцях, час – нескінченно довгий та люди щасливі. Чим далі – тим глибшають сумніви, наростають внутрішні коливання, і з шаленим темпом починають проноситись хвилини і роки, які для спостережливих розцвічують лише пори року.

Хто ми?

Куди ми біжимо?

Для чого з’являємось в світ?

Не всім вистачає сили духу спинитися і запитати себе про це чесно та відверто.

Різні причини спиняють людей і дають змогу, або й заставляють замислитись і осмислити феномен життя.

Для мене особисто наріжним каменем, відправною точкою, стартовою площадкою та благословенням стало багаторічне виснажливе балансування в болях між життям та смертю, на грані можливості тіла та духу. Проявилася воля, прояснилися мислі, кристалізувалася душа, відкрилися таланти і прийшло глибинне усвідомлення себе та недаремності свого  існування, розкрилась нескінченна радість пізнання.

Душа і тіло спочатку явно розділились в протиріччі бажань та можливостей. А потім, поступово, через їх воз’єднання та проникнення почав відбуватися перелом на краще в усьому.

Викристалізована та ясна душа почала світити крізь і освячувати тіло.

І все в житті почало горіти полум’ям натхнення та гармонізуватися.

Перебуваючи в безнадійному та тяжкому стані, я навчилася радіти кожній миті, помічаючи в собі, в людях, в навколишній природі красу та велич. Серце стало тонким – тонким та полилися рікою осмислення та розуміння себе та інших через пізнання та дії.  І я стала усвідомленим Співтворцем, де творчість (поезії, малюнки, фотографії, дизайн) – мій голос, мій спосіб спілкування з світом, мої вібрації.

В середині мене відкрилося невичерпне джерело любові.

Були зруйновані мури страху і боязні бути собою.

Я безмежно щаслива.

Нині з вдячністю та радістю приймаю всі дари життя, насолоджуючись кожною його секундою та проявами, горінням власного духу та любові душі, яка жива безкінечним віддаванням та терпінням.

Найкращий спосіб прожити своє життя – бути в ньому щасливим.

Відчуття щастя, як і думка – матеріальні.

Якщо ви щасливий, ви зможете допомогти людству стати щасливим.

І тоді спільне кружляння на планеті Земля наповнить весь простір Любов’ю та Істинним Смислом.

А Істинний Смисл починається з пошуку себе, розуміння та пізнання власної душі та віднайденні в ній любові.

ХХХ

Вода як літепло

І літо тепле й легке

Вся філософія проста –

Життєвий сенс:

Створити серце

Любляче й відверте

Й піднятись сходами

До голубих небес…

24.07.11