Вечірнє сонце замовляє день…

Вечірнє сонце замовляє день
І укладається в колиску аж до ранку
І виростають тіні у дерев
І прохолода прослизає в шпарки
Я з книгою сховаюсь у куток
Налѝю чаю. Буду говорити
Сама з собою, та усе – про двох
Про одинокість і самотність світу

 

23.09.1998

18.45

 

Добавить комментарий